烏克蘭語(Українська, Ukrayins`ka)是烏克蘭的主要语言。
发音指南
编辑字母表:
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я а б в г ґ д е є ж з и і ї й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ь ю я
元音
编辑烏克蘭語的音韻、語法以及詞彙都跟白俄語和俄語接近,與兩者保留一定程度上的互通性。好消息的是,那些有需要特別注意的只有少數幾個元音,使烏克蘭更容易比俄語好說。
- Аа
- 猶如強調類似於"arrive"的"ah",也猶如類似於hut 的"u"的重音。
- Яя
- 類似於"yard"的"Ya",或類似於"mia"的'ia'的音。
- Ее
- 如果是硬變化,就類似於 "Lenin"的'e';如果是軟變化,則類似於"bit"的'i'念音為"ih"。(烏克蘭語元音是沒有硬變化或軟變化之分,只有重音或弱音之分。這裏說硬變化應該為重音,軟變化為弱音。)
- Єє
- 類似於"yet"的'ye'(中間或字的結尾,則類似於"miedo"的'ie') ,後面一個輔音很少使用。
- Ии
- 如果是硬變化,就類似於"bit"的'i'念音為"ih";如果是軟變化,則類似於於 "Lenin"的'e'。(烏克蘭語元音是沒有硬變化或軟變化之分,只有重音或弱音之分。這裏說硬變化應該為重音,軟變化為弱音。)
- Йй
- 類似於boy的"y"。
- Іі
- 如果是硬變化,就類似於"seen"的'ee';如果是軟變化,則類似於"bit"的'i'念音為"ih"。(烏克蘭語元音是沒有硬變化或軟變化之分,只有重音或弱音之分。這裏說硬變化應該為重音,軟變化為弱音。)
- Її
- 類似於"Yield"的"yee"。
- Уу
- 類似於"hoop"的'oo'。
- Юю
- 類似於you的'yu'(中間或單詞的結尾,則類似於"viuda"的 'iu')。
- Оo
- 如果是硬變化,就類似於 obey 的 "o" - 但口音從來不類似於"ou"音;軟變化的"o"音比俄語還輕聲些,所以如果是軟變化,很明白的就類似於"hoop"的'oo'。(烏克蘭語元音是沒有硬變化或軟變化之分,只有重音或弱音之分。這裏說硬變化應該為重音,軟變化為弱音。)
辅音
编辑- Бб
- 類似於"bite"的'b'。
- Вв
- 類似於"violin"的'v'。
- Гг
- 類似於"hello"的'h',有時發音類似於'go'的'g'。
- Ґґ
- 類似於 "go"的'g';目前很少使用。
- Дд
- 類似於"do"的'd'。
- Жж
- 類似於"pleasure"的'zh'。
- Зз
- 類似於"zone"的'z'。
- Кк
- 類似於"cat"的'c'。
- Лл
- 類似於"love"的'l'。
- Мм
- 類似於"mother"的'm'。
- Нн
- 類似於"nice"的'n'。
- Пп
- 類似於"piano"的'p'。
- Рр
- 往往類似西班牙語或蘇格蘭語的捲舌'r'音。
- Сс
- 類似於"sing"的's'。
- Тт
- 類似於"top" 的't'。
- Фф
- 類似於"fling"的'f'。
- Хх
- 硬變化的"H"音,講英語的人比較難唸出。類似蘇格蘭語的"loch或德語的"Bach"。
- Цц
- 類似於"sits"的'ts'。
- Чч
- 類似於"chip"的'ch'。
- Шш
- 類似於"shut"的'sh'。
- Щщ
- 'shch'。講英語的人比較難唸出。硬變化為'sh'。'sh'與'ch'一半之間。類似唸音: "fresh cheese"或"fish chowder"。
發音
编辑烏克蘭語不像俄語的地方,在發音的部分最為明顯,然而音調是非常難以預測的,有時音節會讓人誤判(甚至缺少軟/硬符號),這也可能會導致烏克蘭語在寫法上容易寫錯;因為這個原因,幾乎所有烏克蘭語的書和字典會把關於一個重音會放在語調音節裡。至於閱讀的片語細節,也會嘗試著把重音符號重新在寫過。同樣的規則也適用於其他所使用的西里爾字母,如俄文、白俄羅斯文和保加利亞文。
然而,烏克蘭語像俄語的地方,關於代詞通常省略了現在和未來時態(包括未完成和完成式),至於上下文中,僅用於強調部分、過去式和條件時態。
(以上文字似乎是前人是以自己的幻想出來的烏克蘭文理解而寫出,不用說跟英文版不同更不用說俄文版。而且基本可說是不成立。
"發音" - 在英文/俄文原文應該為"重音"。俄文跟烏克蘭文一樣沒有確定的重/弱發音規律。俄文跟烏克蘭文發音不同是不用說的事。
"音調" - 前人沒有說明烏克蘭文的重音音節是元音發音是比非重音高兩個音調(如非重音是do,重音便是me),而且時長更長一些聲音更大一點。
"然而音調是非常難以預測,的有時音節會讓人誤判" - 前人沒有說明音調發音方法,所以整個斷落難以理解。前人應該是想表達...聽者並不容易察覺重音音節發出的高音調,從而讓人誤判重音。而實際情況可能是母語者跟本沒有在重音音節發出高音調。這對母語者可能完全不是問題。
"軟/硬符號" - 在原文沒有提及烏克蘭文沒有硬符號。在軟符號或軟元音情況下前面的特定輔音發應發軟音,其他應發硬音。似乎沒有硬符號並不是烏克蘭語的問題。
"重音會放在語調音節" - 在烏克蘭語中,每個字都有一個音節發重音,通常記在該音節的元音上。
"...烏克蘭語在寫法上容易寫錯..." - 這個提法很奇怪,應該是沒有的事。通常是一個人在烏克蘭文不太好的情況下會寫錯字。
"幾乎所有烏克蘭語的書和字典會..." - 一般以烏克蘭文書寫的書不會標示出重音,只有在教授烏克蘭文的書及字典才會出現。
"片語細節" - 這又是一個奇怪的提法,前人先是提及"發音",又提及"音調"及"重音",現在又說"片語細節",似乎都是在想說明烏克蘭重音並不容易察覺,引致讀寫問題。但相對俄羅斯語而言,烏克蘭語發音、讀、寫一定更容易掌握。可以說俄羅斯語每個字的重、弱音記不住,正確發音是不容易的。相對而言烏克蘭語重、弱音記不住,發音是不會差太遠的。
"同樣的規則也適用於..." - 因為之前所述與事實有很大的出入,這個乜應該要小心理解。
"代詞通常省略了現在和未來時態" - 代詞在一句之中常省略了是事實,但代詞沒有時態之分,只有動詞才有時態。所以代詞是不能省略任何時態。前人想表達什麼並不清楚。但以旅游會話,對讀者而言了解這些真是太難了。
由於在這斷文字或之前已經有多處表達不善,看官們應該當心這個文章的適用性。 )
会话用语列表
编辑基本用语
编辑
常见标志
|
- 您好。
- Добрий день.(DOH-brihy dehn')
- 你好。
- вітаю. (vee-TAH-yoo) [正式] Привіт. (prih-VEET) [非正式]
- 你好吗?
- Як справи? (yak SPRAH-vih?)
- 很好,谢谢。
- Добре, дякую. (DOH-breh, DYAH-koo-yoo?)
- 你叫什么名字?
- Як вас звати? (yak vahs ZVAH-tih??)(較為禮貌的/高等)或: як тебе звати? (yak teh-BEH ZVAH-tih)(初等)
- 我的名字是______。
- Мене звати_______. (meh-NEH ZVAH-tih)
- 很高兴见到你。
- Дуже приємно познайомитися. (DOO-zheh prih-YEHM-noh poh-znah-YOH-mih-tih-syah)
- 请。
- Прошу. (PROH-shoo) 或: Будь ласка (bood' LAHS-kah)
- 谢谢。
- Дякую. (DYAH-koo-yoo)
- 不客气。
- Прошу. (PROH-shoo)
- 是。
- Так. (tahk)
- 否。
- Ні. (nee)
- 请问。(获得注意)
- Перепрошую. (peh-reh-PROH-shoo-yoo)
- 打扰一下。/不好意思。(请求原谅)
- Пробачте. (proh-BAHCH-teh)
- 对不起。
- Вибачте. (VIH-bach-teh)
- 再见。
- До побачення. (do poh-BAH-cheh-nyah)
- 我不会说烏克蘭語 [说得不好]。
- Я не говорю [добре] українською . (yah neh hoh-voh-RYOO [DOH-breh] oo-krah-YIN-skoh-yoo)
- 你会说汉语吗?
- ? ( ?)
- 这里有人会说汉语吗?
- ? ( ?)
- 救命!
- На поміч!/Допоможіть! (nah POH-meech/doh-poh-moh-ZHIT'!)
- 当心!
- Обережно! (oh-beh-REHZH-noh!)
- 早安。
- Доброго ранку. (DOH-broh-hoh RAHN-koo)
- 晚上好。
- Добрий вечір. (DOH-brihy VEH-cheer)
- 晚安。
- Добраніч. (doh-BRAH-neech)
- 我不明白。
- Я не розумію. (yah neh roh-zoo-MEE-yoo)
- 哪里有厕所?
- Де тут туалет? (deh toot too-ah-LEHT?)
问题
编辑- 不要打扰我。
- Лиши мене в спокої. (li-SHIH meh-NEH v SPOH-koh-yee)
- 不要碰我!
- Не чіпай мене! (neh chee-PAI meh-NEH)
- 我要报警了。
- Я зараз викличу міліцію. (yah ZAH-rahz VI-kli-choo mee-LEE-tsee-yoo)
- 警察!
- Міліція! (mee-LEE-tsee-yah)
- 住手!有小偷!
- Стій! Злодій! (STEEH! ZLO-deeh!)
- 我需要你的帮助。
- Допоможіть мені, будь ласка. (do-po-mo-ZHEET meh-NEE, bood-LA-ska)
- 这是紧急情况。
- Це дуже терміново. (tse DOO-zhe ter-mee-NO-vo)
- 我迷路了。
- Я загубився/загубилася.. (yah za-hoo-BI-vsyah)
- 我的包丢了。
- Я загубив/загубила свої речі. (yah za-hoo-BIV / za-hoo-BI-la svoh-YEE REH-chee)
- 我的钱包丢了。
- Я загубив/загубила свій гаманець. (yah za-hoo-BIV / za-hoo-BI-la sviy ha-ma-NETS)
- 我觉得不舒服。
- Я захворів/захворіла. (yah za-KHVO-riv / za-KHVO-ri-la)
- 我受伤了。
- Мене було поранено. (me-NE boo-LO po-RA-ne-no)
- 我需要医生。
- Мені потрібен лікар. (me-NEE po-TREE-ben LEE-kar)
- 我能借用你的电话吗?
- Чи можу я подзвонити з вашого телефону? (chi MOH-zhoo yah podz-vo-NI-ti z VA-sho-ho tele-FO-noo)
数字
编辑- 0
- нуль (nool')
- 1
- один/одна/однo (odyn/odna/odno)
- 2
- два/двi/двоє (dvah/dvee/DVOH-yeh)
- 3
- три (try)
- 4
- чотири (chotyry)
- 5
- п’ять (pjat')
- 6
- шість (sheest')
- 7
- сім (sim)
- 8
- вісім (visim)
- 9
- дев’ять (devjat')
- 10
- десять(desjat')
- 11
- одинадцять (odynadcjat')
- 12
- дванадцять (dvanadcjat')
- 13
- тринадцять (trynadcjat')
- 14
- чотирнадцять (chotyrnadcjat')
- 15
- п’ятнадцять (pjatnadcjat')
- 16
- шістнадцять (shistnadcjat')
- 17
- сімнадцять (simnadcjat')
- 18
- вісімнадцять (visimnadcjat')
- 19
- дев’ятнадцять (devjatnadcjat')
- 20
- двадцять (dvadcjat')
- 21
- двадцять один (dvadcjat' odyn)
- 22
- двадцять два (dvadcjat' dva)
- 23
- двадцять три(dvadcjat' try)
- 30
- тридцять (trydcjat')
- 40
- сорок (sorok)
- 50
- п’ятдесят (pjatdecjat')
- 60
- шістдесят (shistdesjat')
- 70
- сімдесят (simdesjat')
- 80
- вісімдесят (visimdesjat')
- 90
- дев’яносто (devjanosto')
- 100
- сто (sto)
- 200
- двісті (dvisti)
- 300
- триста (trysta)
- 400
- чотириста (choh-TIH-rihs-tah)
- 500
- п’ятсот (pyaht-SOHT)
- 600
- шiстсот (sheest-SOHT)
- 700
- сiмсот (seem-SOHT)
- 800
- вiсiмсот (vee-seem-SOHT)
- 900
- дев’ятсот (deh-vyaht-SOHT)
- 1000
- тисяча (tysjacha)
- 2000
- дві тисячі (dvi tysjachi)
- 1,000,000
- мільйон (mil'jon)
- 1,000,000,000
- мільярд (mil'jard)
- 1,000,000,000,000
- трильйон (tryl'jon)
- 线路/编号_____(火车,地铁,公共汽车等)
- номер _____ (nomer)
- 一半
- пів (peev)
- 更少
- менш (mensh)
- 更多
- більш (beel'sh)
时间
编辑- 现在
- тепер/зараз (tep-ER/ZA-raz)
- 之后
- пізніше (piz-NI-she)
- 之前
- перед (PE-red)
- 早上/上午
- ранок (RA-nok)
- 下午
- після обіду (PIS-lia OBI-dy)
- 傍晚
- вечір (VE-chir)
- 晚上(睡前)
- ніч (nich)
时钟时间
编辑- 上午1点
- перша (година) ночі (PER-sha (gho-DI-na) NO-chi)
- 上午2点
- друга (година) ночі (DRU-gha (gho-DI-na) NO-chi)
- 正午
- опівдні (o-PIV-dni)
- 下午1点
- перша година після обіду / перша година дня (PERsha ghoDIna PISlia oBIdu/ PERsha ghoDIna dnia)
- 下午2点
- друга година після обіду / друга година дня (DRUgha ghoDIna PISlia oBIdu/ DRUgha ghoDIna dnia)
- 午夜
- північ (PIVnich)
时间段
编辑- _____分
- _____ хвилина(и) (khviLIna(i))
- _____小时
- _____ година(и) (goDIna(i))
- _____天
- _____ день(дні) (den'(dni))
- _____周
- _____ тиждень(тижні) (TIZHden'(TIZHni))
- _____月
- _____ місяць(і) (MIsiats(i))
- _____年
- _____ рік(роки) (rik(rokI))
日
编辑- 今天
- сьогодні (s'oGHODni)
- 昨天
- yчора(uCHOra)
- 明天
- завтра (ZAVtra)
- 本周
- цього тижня (TS'Ogo TIZHnia)
- 上周
- минулого тижня (miNUL'oho TIZHnia)
- 下周
- наступного тижня (nasTUpnogo TIZHnia)
- 星期日
- неділя (neDIlia)
- 星期一
- понеділок (poneDIlok)
- 星期二
- вівторок (vivTOrok)
- 星期三
- середа (sereDA)
- 星期四
- четвер (chetvER)
- 星期五
- п’ятниця (p'IAtnitsia)
- 星期六
- субота (suBOta)
月
编辑- 一月
- січень (SIchen' )
- 二月
- лютий (LIUtiy)
- 三月
- березень (BErezen' )
- 四月
- квітень (KVIten' )
- 五月
- травень (TRAven' )
- 六月
- червень (CHErven' )
- 七月
- липень (LIpen' )
- 八月
- серпень (SERpen' )
- 九月
- вересень (VEresen' )
- 十月
- жовтень (ZHOvten' )
- 十一月
- листопад (listoPAD)
- 十二月
- грудень (GHRUden' )
书写时间和日期
编辑當地人幾乎從不使用的格式,其中一個月屹立於日期(例如:月/日/西元紀年 與 月/日/西元紀年)前面。通常以書面來源之一能滿足無論是日/月/西元紀年(末兩碼) 或日_月_西元紀年。
颜色
编辑- 黑
- чорний (CHOR-niy)
- 白
- білий (BEE-liy)
- 灰
- сірий (SEE-riy)
- 红
- червоний (CHER-voh-niy)
- 蓝
- синій (SI-neey)
- 黄
- жовтий (ZHOV-tiy)
- 绿
- зелений (zeh-LEH-niy)
- 橙
- помаранчевий (poh-mah-RAHN-cheh-viy)
- 紫
- пурпуровий/багряний (poor-poor-O-viy/ bahgh-RYAH-niy)
- 棕
- брунатний/коричневий (broo-NAHT-niy/ koh-RIHCH-neh-viy)
- 粉紅
- рожевий (roh-ZHEH-viy)
交通
编辑客车和火车
编辑- 一张到_____的票多少钱?
- Скільки коштує квиток до _____? (SKEEL'ki KOSHtue kviTOK do _____?)
- 请给我一张到_____的票。
- Один квиток до _____, будь ласка. (Odin kviTOK do _____, bud'-LASka? )
- 这趟火车/客车是去哪的?
- Куди їде цей потяг/автобус? (kuDI YEEde tsei POtiagh/avTObus? )
- 去_____的火车/客车在哪?
- Де автобус/потяг до _____? (de avTObus/POtiagh do _____? )
- 这趟火车/客车在_____停吗?
- Чи цей автобус/поїзд зупиняється в _____? (chi tsey avTObus/POyeezd zoopiNIAyetsia v _____? )
- 去_____的火车/客车什么时间开车?
- Коли від'їжджає автобус/поїзд до _____ ? (koLI vid-yeezh-dzhah-ye avTObus/POyeezd do _____? )
方位
编辑- 我怎么前往_____?
- Як можна дістатися _____ ? (Yak mojna disTAtysya)
- ...火车站?
- ...залізничної станції? (zaliznichnoYI stanziyi)
- ...汽车站?
- ...автобусної зупинки? (avtobusnoyi zupynki)
- ...机场?
- ...летовища? (letovishya)
- ...市中心?
- ...центра міста? (zentra mista)
- ...青年旅社?
- ...гуртожитку? (gurtozhitku)
- ..._____旅馆?
- ... готелю _____ ? (gotelyu)
- ...澳门/台湾/香港/新加坡/中国使领馆/办事处?
- ( )
- 哪里有比较多的...
- Де є багато ... (De ye bagato...)
- ...旅馆?
- ...готелів? (goteliv)
- ...餐馆?
- ...ресторанів? (restoraniv)
- ...酒吧?
- ...барів? (bariv)
- ...观光景点?
- ...цікавих місць? (tsikavih mis-ts`)
- 你能在地图上指给我看吗?
- Покажіть мені це місце на мапі. (Pokazhit meni tse mistse na mapi.)
- 街道
- вулиця (VOOHlitsia)
- 左转。
- зверніть ліворуч. (zver-NEET leeh-VO-rooch)
- 右转。
- зверніть праворуч. (zver-NEET prah-VO-rooch)
- 左
- ліворуч (leeh-VO-rooch)
- 右
- праворуч (prah-VO-rooch)
- 直行
- прямо (PRIAmo)
- 接近_____
- (у напрямку) до _____ ((u NAPriamkuh) do _____)
- 经过_____
- після/за _____ (PISlia/za _____)
- 在_____之前
- перед _____ (PEred _____)
- 请注意_____.
- стежте за/дивіться _____. (stezhte za/dyvitsya)
- 十字路口
- перехрестя (peh-reh-KHRES-tia)
- 北
- північ (PEEVneech)
- 南
- південь (PEEVden)
- 东
- схід (skheed)
- 西
- захід (ZAkheed)
- 上坡
- вгору (vghohroo)
- 下坡
- вниз (vniz)
出租汽车
编辑- 出租车!
- Taксі! (takSI!)
- 请带我到_____。
- Відвезіть мене _____, будь ласка. (vidveZIT' meNE____, bud' LASka)
- 到_____多少钱?
- Скільки коштує проїзд до _____? (SKIL'ky koshTUYE proYIzd do_____?)
- 请带我到那。
- Відвезіть мене туди, будь ласка. (vidveZIT' meNE tuDI, bud' LASka)
住宿
编辑- 你们有空房间吗?
- У вас є вільні кімнати? (oo vahs yeh VEEL'nee keem-NAH-tee?)
- 单/双人间多少钱?
- Скільки коштує кімната для одного/двох? (SKEEL'kee KOSH-too-yeh keem-NAH-tah dlyah ohd-NOH-hoh/ dvokh?)
- 房间里有...
- Ця кімната з... (tsyah KEEM-nah-tah zeh)
- ...床单吗?
- ...білизною? (BIHL-ihz-noiu?)
- ...厕所吗?
- ...ванною? (VAHN-noiu?)
- ...电话吗?
- ...телефоном? (teh-leh-FOH-nohm?)
- ...电视吗?
- ...телевізором? (teh-leh-VEE-zoh-rohm?)
- 我能先看下房间吗?
- Можу я спочатку подивитись кімнату? (MOH-zhoo yah SPOH-chat-koo poh-dy-VY-tys?')
- 有更安静的房间吗?
- У вас є тихіша кімната? (oo vahs eh ty-KHIH-mah KIHM-nah-tah? )
- ...更大...
- ...більша? (...BIHL'shah)
- ...更干净...
- ...чистіша? (CHIHS-tih-mah)
- ...更便宜...
- ...дешевша? (DEH-shehf-shah)
- 好,我要这间房了。
- Гаразд, мені підходить. (hah-RAZD, MEH-nee peed-KHOH-dyt')
- 我住一個晚上/二、三、四個晚上/五個晚上以上。
- Я зупинюся на одну ніч/дві, три, чотири ночі/п'ять+ ночей. (yah ZOO-pee-ee-oh-syah nah OHD-noo nich/dvih, tri, CHOH-ty-ry NOH-chih/puh'yat'+ NOH-cheh-ehyeh)
- 你能推荐另外一家旅馆吗?
- Можете порадити інший готель? (MOH-zheh-teh poh-rah-DEE-tee IHN-sheey HOH-tehl')
- 你们有保险箱吗?
- У є вас сейф? (oo eh seif?)
- ...储物柜吗?
- ...шухляди/шафи? (shoo-KHLYAHN/SHAH-fih)
- 包含早餐/晚餐吗?
- сніданок/вечеря враховані? (snih-DAH-nohk/veh-CHEH-ryah vrah-khoh-VAH-nih?)
- 早餐/晚餐时间是几点?
- О котрій сніданок/вечеря? (oh KOHT-riy snih-DAH-nohk/veh-CHEH-ryah?)
- 请打扫下房间。
- Будь ласка, приберіть мою кімнату. (bood' LAHS-kah, pry-BEH-piht' MOH-yoo kihm-NAH-too)
- 你能在_____点叫我起床吗?
- Розбудіть мене о _____? (rohz-boo-DIT' MEH-neh oh...?)
- 我想要退房。
- Я хочу виписатись. (yah KHOH-choo vy-py-SAH-tys')
货币
编辑烏克蘭的貨幣是“ГРИВНЯ” [HRY-wnyah]。其縮寫為“грн”。
- 可以用澳门币/港元/人民币/新加坡元/新台币吗?
- ( )
- 可以用美元/欧元/英镑吗?
- ( )
- 可以用人民币吗?
- ( )
- 可以用信用卡吗?
- ( )
- 你们可以给我兑换外汇吗?
- Чи не могли б ви обміняти гроші? (chih neh MOHKH-lih buh vih ohb-MEE-nyah-tih HROH-shee?)
- 我在哪里可以兑换外汇?
- Де можна обміняти гроші? (deh MOHZH-nah ohb-MEE-nyah-tih HROH-shih?)
- 你们可以给我兑换旅行支票吗?
- ( )
- 我在哪里可以兑换旅行支票?
- Де можна обміняти дорожній чек? (deh MOZH-nah ohb-mee-NYAH-tih doh-ROH-zhneey chehk?)
- 汇率是多少?
- Який курс обміну? (YAH-kihy koors ohb-MEE-nih?)
- 哪里有自动提款机(ATM)?
- Де є найближчий банкомат? (deh eh nai-BLEEZH-chee bahn-KOH-maht?)
用餐
编辑- 一人/两人桌,谢谢。
- Будь ласка, столик на одного/ на двох. (bood' LAHS-kah, STOH-lihk nah ohd-NOH-hoh/nah dvohkh)
- 我能看下菜单吗?
- Можна меню, будь-ласка? (MOHZH-nah MEH-nyoo, bood-LAHS-kah?)
- 我能进厨房看看吗?
- Можу я подивитись кухню? (MOH-zhoo yah poh-dih-VIH-tihs' KOO-khnyoo?)
- 你们有什么招牌菜吗?
- У вас є фірмова страва? (oo vahs yeh feer-MOH-vah STRAH-vah?)
- 你们有什么本地特色菜吗?
- У вас є національна/місцева кухня? (oo vahs yeh nah-tsyoh-NAHL'nah/mees-TSEH-vah KOOKH-nyah?)
- 我是素食者。
- Я вегетаріанець. (yah veh-heh-tah-RYAH-nehts')
- 我不吃猪肉。
- Я не їм свинину. (yah neh yeem svih-NIH-noo)
- 我不吃牛肉。
- Я не їм яловичину. (yah neh yeem yah-loh-VIH-chih-noo)
- 我只吃犹太教食品。
- Я їм тільки кошерну їжу. (yah yeem TEEL'kih koh-SHEHR-noo YEE-zhoo)
- 你们能做清淡点吗?(要求少放植物油/黄油/猪油)
- Чи не могли б ви приготувати це з меншою кількістю жиру? (chih neh MOH-lih buh vih prih-hoh-TOO-vah-tih tseh zeh mehn-SHOH-yoo keel'-KEES-tyoo ZHIH-roo?)
- 固定价格套餐
- комплексна страва (kohm-PLEHK-snah STRAH-vah)
- 照菜单点
- а ла карте (ah lah KAHR-teh)
- 早餐
- сніданок (snee-DAH-nohk)
- 午餐
- обід (OH-beed)
- 下午茶
- чай (chai)
- 晚餐
- вечеря (veh-CHEH-ryah)
- 我想要_____。
- Я хочу _____. (yah KHOH-choo_____)
- 我想要有_____的菜。
- Я хочу страву з_____. (yah KHOH-choo STRAH-voo zuh____)
- 鸡/鸡肉
- куркою (KOOR-koh-yoo)
- 猪肉
- ( )
- 牛肉
- яловичиною (yah-loh-vih-CHIH-noh-yoo)
- 鱼
- рибою (RIH-boh-yoo)
- 鸡蛋
- яйцями (YAHY-tsyah-my)
- 火腿
- шинкою (SHIHN-koh-yoo)
- 香肠
- ковбасою (kow-BAH-soh-yoo)
- 奶酪
- сиром (sih-ROHM)
- 沙拉
- салатом (sah-LAH-tohm)
- (新鲜)蔬菜
- (свіжими) овочами ((svee-ZHIH-mih) oh-voh-CHAH-mih)
- (新鲜)水果
- (свіжими) фруктами ((svee-ZHIH-mih) frook-TAH-mih)
- 面包
- хліб (khleeb)
- 面条
- локшина (lohk-SHIH-nah)
- 米饭
- рис (rihs)
- 可以给我一玻璃杯_____吗?
- Принесіть/дайте склянку_____. (prih-NEH-seet')
- 可以给我一杯_____吗?
- Принесіть чашку _____. (prih-NEH-seet' CHASH-koo____)
- 可以给我一瓶_____吗?
- Принесіть пляшку_____. (prih-NEH-seet' PLYAHSH-koo____)
- 咖啡
- кави (KAH-vih)
- 茶
- чаю (CHAH-yoo)
- 果汁
- соку (SOH-koo)
- (气泡)水
- води з газом (voh-DIH zuh HAH-zohm)
- (普通)水
- води (voh-DIH)
- 啤酒
- пива (PIH-vah)
- 红/白葡萄酒
- червоного/білого вина (chehr-voh-NOH-hoh/bee-LOH-hoh VIH-nah)
- 可以给我一些_____吗?
- Дайте будь-ласка _____? (DAI-teh bood'-LAHS-kah____?)
- 盐
- сіль (seel')
- 黑胡椒
- перець (PEH-rehts')
- 辣椒
- ( )
- 黄油
- масло (MAHS-loh)
- 醋
- ( )
- 酱油
- ( )
- 不好意思,服務生?(获得服务生的注意)
- Перепрошую, офіціанте? (peh-reh-POH-shoo-yoo, oh-fee-TSYAHN-teh?)
- 我吃完了。
- Я закінчив. (yah zah-KEEN-chihf)
- 真好吃。
- Було дуже смачно. (VOO-loh DOO-zheh SMAHCH-noh)
- 请清理这些盘子。
- Будь-ласка, приберіть тарілки. (bood' LAHS-kah, prih-BEH-reet' tah-REEL-kih)
- 买单。
- Рахунок, будь-ласка. (rah-KHOO-nohk, bood' LAHS-kah)
酒吧
编辑- 你们卖酒吗?
- Ви продаєте спиртне? (vih proh-DAHEH-teh SPIHT-neh?)
- 有吧台服务吗?
- У вас є столики? (oo vahs yeh stoh-LIH-kih?)
- 请来一/两杯啤酒。
- Пиво/два пива, будь-ласка. (PIH-voh/dvah PIH-vah, bood' lahs-KAH)
- 请来一杯红/白葡萄酒。
- Склянку червоного/білого вина, будь-ласка. (SKLYAHN-koo chehr-VOH-noh-goh/BEE-loh-goh vih-NOH, bood' LAHS-kah)
- 请来一品脱。
- Півлітра, будь-ласка. (peev-LEET-rah, bood' lahs-KAH)
- 请来一瓶。
- Пляшку, будь-ласка. (PLYAHSH-koo, bood' lahs-KAH)
- 请来_____(烈酒)加_____ (调酒饮料)。
- ( )
- 威士忌
- віскі (VEES-kee)
- 伏特加
- горілка (goh-REEL-kah)
- 朗姆酒
- ром (rohm)
- 水
- вода (VOH-dah)
- 苏打水
- содова (soh-DOH-vah)
- 汤力水
- тонік (TOH-neek)
- 橙汁
- апельсиновий сік (ah-pehl'SIH-noh-vihy seek)
- 可乐(汽水)
- кола (KOH-lah)
- 你们有什么小吃吗?
- У вас є закуски до пива? (oo vahs yeh zah-KOOS-kih doh PIH-vah?)
- 请再来一杯。
- Ще один, будь-ласка. (shcheh OHD-nih, bood' lahs-KAH)
- 请再来一轮。
- Повторіть, будь-ласка. (pow-TOH-reet', bood' lahs-KAH)
- 什么时候结束营业?
- Коли ви зачиняєтеся? (KOH-lih vih zah-chih-NYAH-yeh-teh-syah?)
- 干杯!
- За кохання!(Za kohannya!)
购物
编辑- 你们有我穿的尺码吗?
- У вас є це мого розміру? (oo vahs yeh tseh MOH-hoh roh-ZMEE-roo?)
- 这个多少钱?
- Скільки (воно) коштує? (SKEEL'kih (VOH-noh) KOHSH-too-yeh?)
- 那太贵了。
- Це задорого. (tseh zah-doh-ROH-hoh)
- 你可以接受_____(价格)吗?
- Погодитесь на _____? (poh-hoh-DIH-tehs' nah____?)
- 昂贵
- дорого (doh-ROH-hoh)
- 便宜
- дешево (deh-SHEH-voh)
- 我买不起。
- Мені це не по кишені. (MEH-nee tseh neh poh kih-SHEH-nee)
- 我不想要它。
- Я це не хочу. (yah tseh neh KHOH-choo)
- 你在欺骗我。
- Ви мене обманюєте. (vih MEH-neh ohb-mah-NEW-yeh-teh)
- 我不感兴趣。
- Ні дякую/Спасибі не треба (after some conversation). (nee dyah-KOO-yoo/spah-SIH-bee neh TREH-bah)
- 好的,我买它了。
- Добре, беру. (doh-BREH, BEH-roo)
- 能给我一个袋子吗?
- Можна мені якусь торбу? (MOZH-nah MEH-nee YAH-koos' TOHR-boo?)
- 你们送货(到海外)吗?
- Ви можете це доставити (за кордон)? (bih moh-ZHEH-teh tseh dohs-tah-VIH-tih (zah KHOHR-dohm)?)
- 我需要...
- Мені треба ... (MEH-nee TREH-bah)
- ...牙膏。
- ...зубну пасту. (ZOOB-noo PAHS-too)
- ...一把牙刷。
- ...зубну щітку. (ZOOB-noo SHEET-koo)
- ...卫生棉条。
- ...жіночі серветки. (zhee-NOH-chee sehr-VEHT-kih)
- ...香皂。
- ...мило. (MIH-loh)
- ...洗发液。
- ...шампунь. (SHAHM-poon')
- ...止痛药。(例如阿司匹林或布洛芬)
- ...знеболююче. (zneh-BOHL-you-you-cheh)
- ...感冒药。
- ...протизастудне. (proh-tih-zahs-TOOD-neh)
- ...肠胃药。
- ...ліки проти болі в шлунку. (LEE-kih PROH-tih BOH-lee vuh SHLOON-koo)
- ...剃须刀。
- ...лезо. (LEH-zoh)
- ...一把雨伞。
- ...парасольку. (pah-rah-SOHL'koo)
- ...防晒霜。
- ...засіб проти засмаги. (ZAH-seeb PROH-tih zahs-MAH-hih)
- ...一张明信片。
- ...листівку. (lihs-TEEF-koo)
- ...邮票。
- ...поштові марки. (pohsh-TOH-vi MAHR-ki)
- ...电池。
- ...батарейки. (bah-tah-REY-kih)
- ...信纸。
- ...письмовий папір. (pis'-MO-vij pah-PEER)
- ...一支笔。
- ...ручку. (ROOCH-koo)
- ...中文书。
- ( )
- ...中文杂志。
- ( )
- ...一份中文报纸。
- ( )
- ...一本中文词典。
- ( )
驾驶
编辑- 我想要租车。
- Я хочу винайняти машину. (yah KHOH-choo vih-NAIN-yah-tih mah-SHIH-noo)
- 我能获得保险吗?
- Можна отримати страхування? (MOHSH-nah strih-MAH-tih strah-khoo-VAHN-nyah?)
- 停(道路标牌上)
- stop (stohp)
- 单行线
- односторонній рух (ohd-noh-stoh-ROH-nnihy rookh)
- 让行
- попереду головна (poh-peh-REH-doo hoh-LOHW-nah)
- 禁止停车
- паркування заборонено (pahr-koo-VAHN-nyah zah-boh-ROH-neh-no)
- 速度限制
- обмеження швидкості (ohb-meh-SHEHN-nyah shvihd-KOHS-tee)
- 加油站
- заправка (zahp-RAHF-kah)
- 汽油
- бензин (BEHN-zihn)
- 柴油
- дизель (DIH-zehl')
当局
编辑- 我没有干坏事。
- Я не зробив нічого поганого. (yah neh ZROH-bihf nee-CHOH-hoh poh-hah-NOH-hoh)
- 那是一个误会。
- Це було непорозуміння. (tseh BOO-loh neh-poh-roh-zoo-MEE-nyah)
- 你们要带我去哪?
- Куди ви мене берете? (KOO-dih vih MEH-neh beh-REH-teh?)
- 我被捕了吗?
- Я заарештований? (yah zah-ah-rehsh-TOH-vahn-nihy)
- 我是澳门/台湾/香港/新加坡/中国公民。
- ( )
- 我想和澳门/台湾/香港/新加坡/中国使领馆/办事处联系。
- ( )
- 我想和律师谈谈。
- Я хочу поговорити з адвокатом. (yah KHOH-choo poh-hoh-voh-RIH-tih zuh ahd-voh-KAH-tohm)
- 我能只用现在把罚款交了吗?
- Можна просто сплатити штраф зараз? (MOSH-nah PROHS-toh splah-TIH-еih shtrahf ZAH-rahz)